Буквар южнорусскій, Тарас Шевченко, 1861 рік. Репринт

Буквар южнорусскій, Тарас Шевченко, 1861 рік. Репринт.

“Буквар южнорусскій” Тараса Шевченка став знаковим виданням 1861 року. Ця маленька книжечка мала на меті поширювати знання та грамотність серед простих людей і сприяти навчанню українців рідною мовою.

Видавництво цього букваря може здатися скромним починанням, але саме ця книга стала революційним актом українського культурного відродження.

Відтоді, як Емський указ 1876 року заборонив публікації українською мовою, викладання нею стало небезпечним і підривним. Але Шевченко наполегливо працював над створенням букваря спеціально для українців. Знаючи, що цю книгу можуть заборонити, він надрукував 10 000 примірників власним коштом.

Буквар южнорусскій, предсмертна робота кобзаря

Буквар южнорусскій став першим із запланованої серії букварів. Це була насправді монументальна спроба просвітництва українського населення. Шевченко планував у своїх букварях охопити арифметику, географію, історію та багато іншого.

Написання букваря було глибоко особистою справою для Шевченка. Тарас народився кріпаком і не отримав формальної освіти в дитинстві. У дорослому віці він самостійно навчився читати і писати, пристрасно вірячи в те, що грамотність здатна покращити життя людей.

Проект видання “Буквар южнорусскій” зайняв кілька років. Шевченко ретельно розробляв зміст букваря, прагнув зробити його доступним і цікавим. Він використав свій талант художника і поета, щоб оживити книжку простими, але витонченими шрифтами, текстами та віршами.

Як писав Шевченко Михайлу Чалому у листі від 4 січня 1861 року:

Думка єсть за «Букварем» напечатать лічбу (арифметику) — і ціни, і величини такої ж, як і «Букварь». За лічбою — етнографію і географію в 5 копійок.
А історію, тілько нашу, може, вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике б само зробилося.

Ця маленька книга містила народні пісні, прислів’я та правопис. Вона була призначена для дорослих учнів. Шевченко прагнув розвинути в кожному українці не просто грамотність, а й почуття гордості за славну українську спадщину.

Вікіпедія про цю книгу:

Буквар містить абетку друкованих і рукописних літер, традиційні тексти для читання по складах, поетові переспіви окремих Псалмів Давидових, п’ять щоденних молитов, цифри й таблицю множення до 100. Другу половину книжечки займають думи про Олексія Поповича, про Марусю Богуславку, а також 13 народних прислів’їв.

За короткий проміжок часу буквар Шевченка потрапив до недільних шкіл по всій Україні. Вчителі вітали цей практичний посібник, який відкидав методи зазубрювання, притаманні попереднім букварям. Це був підручник, який навчав не просто читати по складах, а давав змогу зануритися в українську культуру.

Руські цензори невдовзі заборонили цю книжку та конфіскували більшу частину тиражу букваря южнорусського. Це сталося попри те, що навіть чиновники змушені були визнати, що буквар не порушував жодних законів.

Цей буквар швидко заборонили, але його вплив був тривалим. Він довів, що навіть за часів насильницької русифікації, українська мова може бути писемною.

“Буквар южнорусскій” був останньою, передсмертною роботою Тараса Шевченка. 10 березня 1861 року великий Кобзар помер. Але його остання маленька книжечка стала іскрою, яка врешті-решт допомогла розпалити рух української свідомості.

Щоб одержати кошти на видання свого “Букваря” Тарас Шевченко створив у 1860 році, спеціально для продажу (розиграшу в лотерею), свій автопортрет. Ця унікальна картина вважається останнім зображенням великого Кобзаря.

Про культурний простір Кобзар

Культурний простір Кобзар – це місце, де поєднуються минуле та сучасність, де відбувається зустріч історії і сучасності. Ми віримо, що знання про минуле надихає нас на нові досягнення в майбутньому. Тому ми працюємо над тим, щоб зберегти та відновити культурний спадок України і подарувати його майбутнім поколінням. Ми збираємо рідкісні видання книг Тараса Шевченка. Наша робота – це наш внесок у збереження та популяризацію культурної спадщини нашої країни.