Кобзар, Т. Г. Шевченко, літературно-художнє видання, 2019

Кобзар, Т. Г. Шевченко / Переднє слово, упорядкування, укладання ілюстрацій, коментарі, тлумач слів Недяк В.В. – К.; ЕММА, 2019. – 580с; іл. худож. Ждахи А.А.: 490 іл. Формат 70х100/8. 33,5 х 23,5 см. Папір “Magnosatin” крейдований напівматовий 130 г./м2. Друк офсетний. Обкладинка з італійської штучної шкіри. Наклад 1100 примірників.

Редактор і упорядник, автор переднього слова, коментарів та тлумача слів, дизайнер книги та укладач ілюстрацій Недяк Володимир Володимирович мистецтвознавець, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

Розкішне подарункове видання “Кобзар” присвячено 205-й річниці з дня народження поета і прозаїка, художника й етнографа, пророка-мислителя та духовного вчителя української нації Тараса Григоровича Шевченка (1814 – 1861).

Цей наклад «Кобзаря» Т. Г. Шевченка вийшов у світ завдяки добрій волі та коштом родини українських меценатів-книголюбів Гайдука Віталія Анатолійовича та його дружини Олени Володимирівни.

Тексти творів подаються за виданням: Повне зібрання творів: у 12 т. НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка / Ред. кол. М. Г. Жулинський (голова) та ін. Київ: Наукова думка. 2001- 2014 рр. Усі тексти поезій цього видання «Кобзаря» звірені з друкованими редакціями. Твори розміщуються в тій хронологічній послідовності, в якій їх написано.

За першоджерелами зроблено деякі уточнення, зазначено дати і місця написання, під текстами встановлені орієнтовні дати і місця написання, позначені в квадратних дужках. Тексти друкуються за правилами сучасного правопису, із збереженням особливостей, притаманних мові поета Т. Г. Шевченко та його доби.

Багато великих художників прагнули оформити “Кобзар” Т.Г. Шевченко

Глибинна народність поезії Шевченка приваблювала багатьох художників. Василь Штернберг ілюстрував перше видання «Кобзаря». Яків де Бальмен разом з Михайлом Башиловим створили багато ілюстровану рукописну книжку (в польській транслітерації) “Wirszy T. Shewczenka”. Пізніше до Шевченкового спадку зверталися відомі російські художники Михайло Микешин та академік Костянтин Трутовський.

Шевченковські мотиви використовували знані українські художники – сучасники Ждахи – Порфирій Мартинович, Опанас Сластіон, Ілля Рєпін, академік Микола Пимоненко, академік Іван Їжакевич. Вони створили цілу низку виразних творів за мотивами “Кобзаря”, поряд із Шевченковою поезією увійшли до золотого скарбу української культури.

Видання вшановує пам’ять українського митця, етнографа тa ілюстратора Амвросія Андрійовича Ждахи (1855 – 1927) і приурочено до 125-ї річниці початку його праці над створенням ілюстрацій до “Кобзаря”. Художник багато років життя присвятив праці з оформлення творів Тараса Шевченка.

Робота Амвросія Ждахи над ілюструванням Кобзаря

У книзі використовуються ілюстрації Ждахи, зроблені для “Кобзаря”, та графічні малюнки, акварелі і замальовки тушшю з його семи неопублікованих подорожніх альбомів 1890-1920-х pp.

Розпочавши п’ятий десяток життя, Ждаха був досвідченим книжковим ілюстратором, знавцем вимог щодо художнього оформлення тогочасних видань. Творчий задум і праця художника над “Кобзарем” відрізнялися від його пісенних поштівок.

Він розробляв його в творчо-просторовому, цілісному баченні, творив концептуальний образ книги, а не окремі ілюстрації до поезій. До нього такою цілісною розробкою “Кобзаря” відзначився тільки Михайло Микешин.

Ждаха створював свої рисунки і графіку до “Кобзаря” продумано, за розробленим планом. Для його творчої манери характерне ясне жанрово-побутове трактування змісту поезії в самому рисункові.

За допомогою лише олівця та акварелі він з легкістю розкривав тему та настрій твору. Планування та підготовка ілюстрування “Кобзаря” Шевченка, стало головною працею, якій Амвросій Ждаха віддав майже 30 років свідомого творчого життя.

За версією попередніх дослідників, художник планував виконати 75 малюнків до “Кобзаря”, титульні обкладинки з корінцем, зміст i внутрішню титульну сторінку книги, а також розробляв окремі художні шрифтові рішення до назв творів Шевченка, щоб індивідуалізувати поетичне видання.

Відомо, що він уважно вивчив офорти Кобзаря, видані коштом В. В. Тарновського в альбомах “Офорти Т.Г. Шевченка” (1891 р.) в “Живописной Украине” (1894 р.), а також інші відомі його роботи.

Вірогідно, план художника передбачав виконати 26 повних посторінкових ілюстрацій форматом (22 x 16), 14 ілюстрацій менших, півсторінкових, 20 мальованих фігурних заставок, 5 невеликих графічних кінцівок і 10 ініціалів з віньєтками.

Ілюстрування біографії Т. Г. Шевченка, за художниковим задумом, повинно було розпочинатися яскравими розкішними і кольоровими орнаментованими акварельними ілюстраціями, включати портрети поета, малюнок його батьківської хати, портрети друзів І. Жуковського, К. Брюллова.

Сплановані були й рисунки з життя Новопетрівського і Орського фортів, де відбував покарання поет, ілюстрації Шевченка до повісті Квітки-Основ’яненка “Знахар”, акварельні рисунки сільських пейзажів, краєвиди тогочасної Кирилівки, храму Мотронинського монастиря Звенигородського повіту Київської губернії та фотосвітлини з похорону Шевченка, Тарасової могили та Канівських круч.

Ілюстрації до цього видання збирали по крихтам

Але до сьогодні збереглося мало завершених художніх ілюстрацій Ждахи до “Кобзаря”, тому довелося їх збирати з різних місць у різних колекціонерів. Подорожні альбоми з малюнками і графічними ілюстраціями художника Амвросія Ждахи до творів Т. Г. Шевченко “Кобзар” були збережені у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Г. Заболотного (м. Київ).

Рисунки до твору Шевченка “Утоплена” знаходяться у приватній збірці відомого збирача літературних і мистецьких артефактів Тараса Максим’юка в Одесі. У нього також зберігаються ілюстрації до творів “Причинна”, “Іван Підкова”, велика збірка різних малюнків Ждахи та художня олійна робота “У Києві на Подолі” за мотивами твору Шевченка “Чернець”.

Ілюстрації до цього видання збирав по крихтам Володимир Недяк, збирач українських старожитностей, засновник і генеральний директор приватного історико-етнографічного музею “Козацькі землі України”, президент приватного видавництва “ЕММА”.

Це розкішне видання можна сміливо порівняти з ювілейним виданням “Кобзар” 1939 року, виданим до 125 річча Шевченка (1814 – 1939), над створенням якого працювали найкращі професіонали свого часу, а саме Василь Кричевський, Іван Їжакевич, та інші. Ці обидві книги чудово доповнюють одна одну.

Зацікавила ця книга? Зв’яжіться з нами