Кобзар, ювілейне видання, Тарас Шевченко, 1939

Кобзар 1939 року, ювілейне видання, багатоілюстроване, великого формату. Розмір: 21 х 27 х 5 см, 31 малюнок, з кольоровим портретом Тараса Шевченка (репринт роботи Іллі Рєпіна), 752 сторінки.

Рідкісна антикварна книга над створенням якої працювали найкращі професіонали свого часу. Українською мовою.

Для огляду ми презентували дві книги з видання українською мовою: підносний екземпляр з обкладинкою з червоної шкіри та екземпляр у стандартному виконанні. Ці дві книги відрізняються тільки обкладинкою.

Тарас Шевченко, “Кобзар”, ювілейне видання 1814 – 1939 р., повна збірка творів. З нагоди 125-річчя поета Урядовий ювілейний комітет ухвалив видати у Харкові, Державним літературним видавництвом України, повну збірку поезій і зібрання всіх творів Тараса Шевченка.

Усі тексти поезій цього видання звірені з автографами чи авторитетними друкованими редакціями. Збірник складено групою наукових співробітників Академії наук УРСР, Інститут української літератури ім. Т. Г. Шевченка. Редакційна колегія видання: Олександр Корнійчук, Павло Тичина, Максим Рильський, Федір Редько, Давид Копиця.

Передмова складається з нарису “Від редакційної колегії” та біографічної статті Іллі Стебуна “Тарас Григорович Шевченко”. Ілля Стебун (1911-2005) – літературознавець, один з керівних критиків в УРСР, педагог, секретний співробітник НКВС—КДБ СРСР. Доктор філологічних наук (1962), професор (1965).

Художнє оформлення книги “ювілейне видання Кобзар”

Оправу і форзац книги (аркуш, що з’єднує книжковий блок із палітурною кришкою) створив Василь Кричевський (1872-1952) — український художник, архітектор, графік. Митець був автором Державного Герба УНР (який було взято за основу сучасного герба України) та Державного кредитовного білету УНР (гривня) 1918 рік.

Кричевський є засновником української професійної університетської архітектурної та художньої освіти, керував мистецькою частиною у виробництві перших українських фільмів, тощо. Вважається, що Кричевський створив український напрям у світовому модерні, він поєднав українські традиції з авангардом.

Над оформленням видання працював український живописець, письменник і графік, народний художник УРСР, Іван Їжакевич (1864-1962). 31 малюнок Їжакевича присвячено життю українців за часів творчості Шевченка.

Коли до Шевченківського ювілею (1939) потрібно було замовити оформлення «Кобзаря», зібрання одноголосно вирішило доручити роботу Їжакевичу. Ілюстрації до цього твору стали вершиною творчого злету майстра. Автобіографічні поезії Шевченка «І золотої, й дорогої», «Мені тринадцятий минало» неначе переплітаються в Івана Сидоровича з власним дитинством; ці ілюстрації увійшли до хрестоматій та підручників, на них виховувалась українська молодь. До ювілейного видання «Кобзаря», створивши 31 малюнок, він наче підводить підсумок свого творчого життя.

Вікіпедія

Малюнки надруковано засобом мецо-тинто на поліграфічній фабриці у Києві. Мецо-тинто (від італ. mezzo — середній і італ. tinto — фарбований), “чорна манера” — один із видів глибокого друку, методу створення гравюри на металі. Гравюри меццо-тінто вирізняються глибиною і бархатистістю тону, багатством світлотіньових відтінків.

Перелік ілюстрацій до книги Ювілейне видання “Кобзар”, 1939

• Портрет Т. Г. Шевченка робота художника І. Є. Рєпіна (кольорова репродукція).
• Ілюстрації до творів Тараса Шевченка роботи художника Івана Їжакевича (між сторінками):

1. Перебендя 22-23
2. Катерина 36-37
3. Гайдамаки. Титар 84-85
4. Гайдамаки. Гупалівщина 104-105
5. Гайдамаки. Гонта в Умані 120-121
6. Мар’яна-Черниця 144-145
7. Сова 208-209
8. Сова 212-213
9. Сон (У всякого своя доля) 218-219
10. Сон (У всякого своя доля) 222-223
11. Сон (У всякого своя доля) 226-227
12. Єретик 247-247
13. Наймичка 284-285
14. Кавказ 300-301
15. Рано-вранці новобранці 362-363
16. Княжна 374-375
17. Мені тринадцятий минало 386-387
18. N.N. (Одуми мої! О славо злая!) 396-397
19. А. О. Козачковському (Давно те діялось) 408-409
20. Варнак 428-429
21. Т. С. (Не жаль на злого) 450-451
22. І виріс я на чужині 472-473
23. По улиці вітер віє 484-485
24. Швачка 486-487
25. І золотої й дорогої 562-563
26. Петрусь 582-583
27. Якби ви знали, паничі 586-587
28. Буває, в неволі іноді згадаю 590-591
29. Неофіти 616-617
30. Юродивий 626-627
31. Сон (На панщині пшеницю жала) 632-633

Наукова редакція видання

Відповідальний за випуск, літературний редактор Антін Семенович Хуторян (Лісовий) (1892 — 1955) — український поет, журналіст і перекладач. З початку 1930-х років працював в справі редагування та перекладу творів з російської на українську мову.

Наукову редакцію текстів провели: професор Попов П. М., професор Маслов С. І., старший науковий співробітник Геппенер М. В., старший науковий співробітник Копиця Д. Д.

Павло Миколайович Попов (1890 — 1971) — український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, критик та бібліограф, доктор філологічних наук з 1946 року; член Спілки письменників України та член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року. Наукові праці присвячено історії української літератури, книгодрукуванню, історії та теорії фольклору. В науковій спадщині Попова понад 300 досліджень в різних галузях української науки.

Сергій Іванович Маслов (1880 — 1957) — український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог. Професор з 1935 року, член-кореспондент Академії наук Української РСР з 1939 року. Автор численних досліджень з історії давніх української та російської літератур.

Над виданням ювілейного Кобзаря 1939 року працювали найкращі українські літературознавці, художники та технічні працівники. Книгу надруковано в друкарні ім. І. М. Горького. М. В. Фрунзе Держлітвидаву в Харкові, ілюстрації надруковані в 4 поліграфічній фабриці ім. М. В. Фрунзе. В. І. Леніна в Києві. Це шикарне видання, яке прикрасить найвишуканішу бібліотеку букініста.

Особливу увагу варто звернути на примірник у червоній шкіряній палітурці

Дуже цікавий екземпляр ювілейного Кобзаря 1939 року потрапив до нашого зібрання. Він відрізняется виключно палітуркою, яка зроблена з незвичного для всього тиража матеріала. Обкладинки книги виконані із червоної шкіри. Обріз книги торшонований.

Зазвичай таким чином оздоблювались бібліографічні екземпляри книг для ексклюзивного подарунка начальству, та могли бути зроблені в единому екземплярі на той самій типографії. В подарунковому екземплярі також відрізняються і форзаци. Вони надруковані більш насиченою по кольору фарбою. Кому був вручений цей екземпляр достеменно невідомо. Ніяких записів на книзі немае. Але те, що ця книга в такому вигляді стала бібліофільською перлиною – беззаперечний факт.

Раджу прочитати огляд видання “Кобзар” 1886 року, оформлене першим ілюстратором творів Т. Г. Шевченка, українським художником Опанасом Сластеном (1855 – 1933).

Зацікавила ця книга? Зв’яжіться з нами