Малевич та Україна. Він та я були українці. Дмитро Горбачов

Малевич та Україна. “Він та я були українці”. Дмитро Горбачов. Видавництво “СІМ студія”, Київ, 2006 рік. 456 стр., 260 (160 кол. + 100 ч/б.) іллюстрацій, м’яка обкладинка, середній формат, крейдований папір. Дослідницька книга про Казимира Малевича, в якій є багато фактів про життя та творчість митця. Автор книги – відомий мистецтвознавець зі світовим ім’ям Дмитро Горбачов.

Цю книгу – про художника Казимира Малевича, найбільшого реформатора мистецтва ХХ сторічча, українського мистця і патріота, видано за ініціативи і всебічної підтримки Миколи Шимоні.

“Він та я були українці” – так просто, в стилі своїх селянських циклів, визначив в автобіографії власну національну приналежність Каземир Малевич. Проте, в контексті цієї книги “він” та “я” це одна і та ж особа – сам художник у різних ролях, очима різних людей, відображений у творчости інших мистців.

“Український слід” у мистецтві Малевича – провідний лейтмотив цієї книги і водночас головна відмінність від числених досліджень, присвячених йому в усіх кінцях світу.

Сергій Папета, предмова до книги Дмитра Горбачова “Малевич та Україна. Він та я були українці”

Казимир Северинович Малевич (1879 — 1935) — український художник-авангардист, визначний діяч авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму; педагог, теоретик мистецтва. Разом із Велимиром Хлєбніковим був членом “товариства Голів Земної кулі“.

Вікіпедія

Казимир Малевич, автобіографічні нотатки

Мені було 16 років, я вже малював, як мені здавалося, все – і корів, і коней, і людей так, як це робили художники з журналів. Жив я тоді в Конотопі.

Головна вулиця, як завше в таких містах, іменувалась Невським проспектом. Я жив далеко від Невського проспекту у дуже гарненькому українському будиночку, оточеному садком.

О, славне місто Конотоп! Воно всеньке лисніло від сала. На базарах і біля станцій довгими рядовицями сиділи за столиками тітки, котрі називалися сальницями, від них пахтіло часником. На столиках було навалено купи найрізноманітнішого сала, вудженого і невудженого, з смачною шкіркою, лежали кільцями ковбаси, я ламав їх на шматки і їв, як їли на базарах люди.

Я зростав серед цього українського сала і часнику в Конотопі. Друга його характерна прикмета – непролазне болото, коли піде дощ, а в сухий час – неймовірна курява. Коли дядько їде дишляком, то здійма таку куряву, що не видно ні коней, ні будинків.

Першою на полотні розміром з аршин і три чверті була написана “Місячна ніч”. Це був краєвид з річкою, каменями і прив’язаним човенцем. Писав зі вражень, і брав ті фарби, що давали мені колір, відповідний до моїх вражень від баченого. Відблиски місячного світла, як говорили, були на картині мов живі.

Малевич був українець

Для більшості з нас Україна була – та, мабуть, і є частиною велетенської й досі невідомої колишньої імперії на Сході. Таким чином, питання, чи був Казимир Малевич (нар. 1879 р. в Києві) українцем чи росіянином, є не дуже важливим для оцінки його творчої спадщини. Але ж мистецтво не виникає у культурно порожньому просторі. Є певні звички погляду, традиції, що впливають на митця і знаходять вираження в його творах.

Повернення Малевича до конкретного малювання між 1928 і 1935 роками було загадковим для експертів – усе ж таки його відносять до першо- проходців абстрактного напряму. Таку зміну стилю звичайно пояснювали репресіями, що їх зазнав Малевич за часів Сталіна. А у фігурах без обличчя в його пізніших творах бачили приховану критику політичної системи. Українські мистецтвознавці пропонують іншу точку зору. На підставі щоденників і особистих записів Вони намагаються довести, що Малевич свідомо використовував у своїх пізніших творах мотиви й елементи української народної творчості.

Креативність і вітальність цієї генерації українських митців були зумовлені, між іншим, особливим положенням країни. Споконвіку тут зустрічались слов’янська, єврейська, західноєвропейська культури, що змішувалися, впливали одна на одну й створювали таким чином родючий грунт, що зробив можливим невідоме у нас, але дуже багате й різноманітне культурне життя до середини 30-х років ХХ ст.

Знайомство з ним є першочерговою заслугою цієї виставки. З моменту падіння «залізної завіси» Європа стала більшою, але в той самий час дрібнішою. Колишній Східний блок розпадається на старовинні культурні простори. Багато що можна відкрити знов. На зміненому політичному фоні на деякі речі треба дивитися по-іншому. У тому числі й на Україну.

Стаття: Виставка “Авангард та Україна (1910-1936)” в музеї Вілла Штук, Мюнхен. Крістоф Відеман (Німеччина). Suddeutsche Zeitung, 7.06.1993 рік.

Василь Касіян, спогади про Малевича

З перших днів моєї діяльності в Київському художньому інституті (1927) суперечки між художниками за напрям в мистецтві виливались у гостру ідеологічну боротьбу.

Художникам-реалістам протистояв табір формалістичного напряму на чолі з апостолом його, професором Казимиром Малевичем та його послідовниками як, В. Татлін, Є. Сагайдачний, В. Пальмов, О. Богомазов та ін. К. Малевич мав в інституті навіть спеціальний кабінет “для лікування студентів від реалізму”, як він пояснив мені на запитання, що він робить у цьому кабінеті.

Думка Малевича про те, що тільки деформація спроможна відновити мистецтво невірна в своїй основі. Про це красномовно повідомила виставка творів Малевича в Київській картинній галереї. Виставка викликала різке заперечення громадськості, а директорові галереї художникові Кумпану було об’явлено сувору догану.

В. Касіян. З мого життя. Спогади. Кн. 3. 1927-1941. Машинопис. Зберігається у родині художника, Київ. Стор. 349.

Чорний квадрат Казимира Малевича

Чорний квадрат на білому тлі в супрематичній теорії означав собою “нуль”: по-перше, тому що він означав початок безпредметності, по-друге – кінець традиційного предметного мислення художника.

Квадрат став знаковою формою супрематизму і точкою нульового відліку, як традиційно математичне поняття. Він став маніфестом супрематизму, символом абстрактного мистецтва та іконою нового часу.

Відомо про чотири версії “Чорного квадрата” Малевича – 1915, 1923, 1929 і 1932 року. Усі вони відрізняються відтінками, розміром, пропорціями.

• Перша картина 1915 року – оригінал, який висів на останній футуристичній виставці “0.10”. Під нею ховаються ще дві кольорові картини художника;
• Друга, 1923 року, стала частиною триптиха (разом із ним створені дублі “Кола” і “Хреста”). Вважається, що її писали найближчі учні Малевича – Ганна Лепорська, Костянтин Рождественський і Микола Суєтіним – під керівництвом художника. Від оригіналу відрізняється пропорціями і розміром (він більший). Зберігається в Російському музеї;
• Третій варіант картини, 1929 року, точне авторське повторення першої роботи. Малевич написав її для персональної виставки в Третьяковській галереї;
• Четвертий “Чорний квадрат” зберігався у родичів Малевича в Самарі, а потім у колекції Інкомбанку. Він був написаний для виставки “Художники РРФСР за 15 років” у Ленінграді. Зараз зберігається в Ермітажі.

Автор книги Дмитро Горбачов

Горбачов Дмитро Омелянович (1937) – Почесний академік Національної академії мистецтв України (2023). Український мистецтвознавець, історик мистецтва, куратор, експерт. Консультант аукціонних домів Sotheby’s і Christie’s.

Фахівець з українського та російського авангарду; один з ідеологів українського авангарду. Шевченкознавець. З 1973 року викладає в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого; професор кафедри суспільних наук.

Дмитро Горбачов спеціалізується на мистецтві доби бароко XVII-XVIII ст., романтизму та реалізму XIX ст., авангарду 1900-1930 років, творчості “бойчукістів”. Горбачов – автор більш ніж десяти книг та альбомів, лекцій та наукових досліджень. Організовує виставки українських художників авангардистів в Україні та за кордоном. Автор фільмів: “Казимир великий, або Малевич селянський” (1994), “Олександра Екстер” (2005), “Український кубофутуризм та Олександр Богомазов” (2006).

Пропоную запис екскурсії із автором цієї книги – Дмитром Горбачовим: “Малевич й Україна”:

Про культурний простір Кобзар

Культурний простір Кобзар прагне зберігати культурну спадщину України. Ця книга “Малевич та Україна. Він та я були українці” написана про видатного українця Малевича видатним українцем Дмитром Горбачовим. Зараз ми маємо частину тиражу цієї книги і прагнемо її реалізувати серед читачів нашого сайту за акційною ціною. Замовити цю книгу можна в культурному просторі Кобзар.

Зацікавила ця книга? Купити на Віоліті