Обзор собрания предметов ламайского культа Э.Э.Ухтомского, 1905

Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского составил Проф. А. Грюнведель. СПб: Тип. Имп. Академии Наук. 1905. (Bibliotheca Buddhica. VI – Собрание оригинальных и переводных буддийских текстов).
– Часть первая. Текст. 138 с.;
– Часть вторая. Рисунки. 33 с.

Обзор собрания предметов ламайского культа, Э.Э.Ухтомский, 1905

“Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского”, що складається з текстової частини та окремого тому з ілюстраціями, є плодом роботи професора Альберта Грюнведеля з систематизації та наукового опису величезної колекції предметів буддійського мистецтва, зібраної князем Еспером Есперовичем Ухтомським.

Ця збірка з двох частин стала першим і на довгий час єдиним каталогом цього унікального зібрання, яке на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року було відзначено золотою медаллю. Видавець – Імператорська Академія Наук у рамках серії “Bibliotheca Buddhica”.

Дипломат, поет і колекціонер – князь Еспер Ухтомський

Щоб зрозуміти значення цієї книги, необхідно звернутися до постаті володаря колекції, князя Еспера Есперовича Ухтомського (1861-1921). Він був надзвичайно багатогранною особистістю: дипломат, вчений-сходознавець, публіцист, поет і мандрівник.

Походячи зі старовинного княжого роду, Еспер Есперович здобув освіту на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету. Ще в студентські роки Ухтомський виявив глибоку зацікавленість до історії, релігії та мистецтва народів Азії.

Еспер Ухтомський багато разів подорожував по Сибіру та Середній Азії, вивчав побут місцевих буддистів. Поворотним моментом у його житті стала подорож на Схід у 1890-1891 роках, коли він супроводжував майбутнього імператора Миколу II. Ця мандрівка остаточно сформувала його “сходофільські” погляди та переконала у важливості зближення Російської імперії з азійськими країнами.

Саме під час своїх подорожей князь зібрав унікальну за своєю цінністю та різноманітністю колекцію предметів ламаїстського культу, що вважалася найповнішим зібранням з буддизму Східного Сибіру. Для Ухтомського це було не просто колекціонування. Він бачив у буддизмі гуманне вчення, що поступається лише християнству, і вважав буддійських підданих Російської імперії важливим чинником для розширення російського впливу в Азії.

Альберт Грюнведель – піонер у дослідженні буддійського мистецтва

Для систематизації та наукового опису своєї колекції князь Ухтомський залучив провідного фахівця свого часу. Цю працю виконав німецький тибетолог, археолог та дослідник Центральної Азії, професор Альберт Грюнведель (1856-1935). Професор був одним із засновників наукового вивчення індо-буддійського мистецтва. Його праці, такі як “Буддійське мистецтво в Індії” та “Міфологія буддизму в Тибеті та Монголії”, принесли вченому світове визнання.

Народившись у Мюнхені, Грюнведель вивчав в університеті історію мистецтв, археологію та низку азійських мов, включаючи санскрит, палі й тибетську. Глибокі знання допомогли професору Грюнведелю класифікувати предмети з колекції Ухтомського й розкрити їхнє іконографічне та міфологічне значення. Робота над каталогом “Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского” тривала кілька років.

Про серію “Bibliotheca Buddhica”

Видання “Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского” в серії “Bibliotheca Buddhica” (“Буддійська бібліотека”) надало цій праці особливий статус. Ця знаменита міжнародна видавнича серія, заснована у 1897 році академіком С. Ф. Ольденбургом, мала на меті публікацію оригінальних та перекладних буддійських текстів. У її створенні брали участь провідні сходознавці Росії та Заходу. “Bibliotheca Buddhica” досі залишається одним із найавторитетніших видань серед буддологів.

Включення каталогу колекції Ухтомського до цієї серії підкреслювало його наукову значущість, ставлячи його в один ряд з фундаментальними текстовими джерелами буддизму. Це не тільки перелік артефактів, а й ключ до розуміння складного світу ламаїстської іконографії та ритуальної практики.

Структура та зміст праці “Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского”

Праця Грюнведеля складається з двох частин: текстового тому та альбому з ілюстраціями. У передмові автор зазначає, що основою для книги послужив картковий каталог, складений ним за фотографіями зібрання, а також позначення, зроблені монгольськими ламами. Робота над виданням дозволила йому особисто оглянути оригінали в Санкт-Петербурзі, кількість яких на той час значно зросла.

Текстова частина містить детальний опис предметів: скульптур, танок (ікон на тканині), ритуальних предметів та музичних інструментів. Грюнведель не обмежується простим переліком; він розкриває іконографію зображень, пояснює символіку атрибутів божеств та призначення культових об’єктів. Ця праця стала, по суті, енциклопедією ламаїстського мистецтва та міфології.

Альбом ілюстрацій, хоч і названий автором “ескізами”, дає наочне уявлення про багатство та художню цінність колекції. Для свого часу це було високоякісне видання, що дозволяло дослідникам, які не мали доступу до оригіналів, ознайомитися з унікальними пам’ятками буддійського мистецтва.

Наукове та культурне значення видання “Обзор собрания предметов ламайского культа”

“Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского” став структурованим джерелом для вивчення буддизму, зокрема його тибето-монгольської гілки. Він надав дослідникам величезний масив систематизованого матеріалу, що дозволило глибше зрозуміти релігійні уявлення, ритуали та мистецькі традиції народів Центральної Азії та Сибіру.

Колекція Ухтомського, каталогізована Грюнведелем, після революції була націоналізована і склала основну частину східних фондів Ермітажу та інших музеїв Санкт-Петербурга. У наш час, коли інтерес до східних культур та духовних практик невпинно зростає, книга Грюнведеля набуває нової актуальності. Вона допомогає сучасному читачеві зазирнути у світ, який ще на початку XX століття був для європейців загадковим і маловідомим. Це захоплива подорож у всесвіт буддійських божеств, символів і ритуалів.

Праця “Обзор собрания предметов ламайского культа князя Э.Э. Ухтомского” є свідченням епохи, коли приватні колекціонери, такі як князь Ухтомський, відігравали ключову роль у збереженні культурної спадщини Сходу. Видання нагадує про тісний зв’язок між наукою, дипломатією та мистецтвом на рубежі XIX-XX століть і про людей, чия пристрасть та відданість своїй справі відкрили Заходу дивовижний світ азійської цивілізації.