Історія Слободської України, Дмитро Багалій, 1918 рік

Історія Слободської України : з 71 малюнками і 2 картами / Д. І. Багалій. – Харків: Союз, 1918. – 308 с., [2] арк. карт : іл. – (Культурно-історична бібліотека / під ред. Д. І. Багалія).

Книжка видана 1918 року Харківською Кредитною Спілкою, містить 71 ілюстрацію та 2 карти, що дає змогу читачеві не тільки читати про минулі події, а й візуально зануритися в історичний контекст епохи.

Історія Слободської України тісно пов’язана з історією Запорозького козацтва та Московської держави. Цей регіон став прихистком для багатьох людей, які прагнули уникнути соціального та релігійного переслідування, а також для тих, хто шукав свободу та нові економічні можливості.

Про автора Історія Слободської України

Дмитро Іванович Багалій (1857-1932) – історик, краєзнавець, громадський і політичний діяч, філософ, професор і ректор Імператорського Харківського університету (1887), академік Української академії наук, Харківський міський голова (1914-1917), науковий редактор журналу “Архівна справа”.

Дмитро Багалій у своїй історичній праці надає детальний аналіз розвитку Слободської України, окремої територіальної одиниці, що сформувалася на стику різних культур і політичних впливів.

Про Слободську Україну

Слободська Україна – історичний регіон на сході сучасної України та південно-західній частині Росії. Регіон отримав свою назву від слова “слобода”, що в перекладі з давньоруської означає “вільне поселення”. Цей термін використовували для позначення територій, на яких осідали вільні люди, найчастіше прикордонники, козаки і селяни-втікачі, які отримували певні привілеї і свободу від деяких феодальних зобов’язань в обмін на обов’язок захищати кордони.

У 17 і 18 століттях Слободська Україна була активно заселеною територією, де формувалися слободи – відносно автономні громади, часто військово-селянського характеру. Ці території відігравали важливу роль в обороні південних рубежів Московської держави, а пізніше Російської імперії, від набігів кримських татар та інших народів.

Слободська Україна включала в себе території сучасних Харківської, Луганської, Донецької областей України та частини Ростовської області Росії. Головним адміністративним центром регіону став Харків, заснований 1654 року.

Згодом регіон ставав дедалі більш інтегрованим в економічне і політичне життя Російської імперії. У 18 столітті, після силового розгону Запорізької Січі, багато запорізьких козаків переселилися до Слободської України. Міграція селян і козаків також вплинула на її соціальний і культурний ландшафт.

Слободська Україна має значну спадщину в історії України та Росії, а її унікальний історико-культурний вигляд приваблює дослідників і мандрівників.

Антикварна книга “Історія Слободської України” була видана в період, коли Україна переживала значні історичні зміни. Ці обставини роблять її ще більш важливою для розуміння національної історії та ідентичності.

Для більшого занурення в історію України рекомендую купити і вивчити першу енциклопедію українознавства, двотомник, “Украинский народ в его прошлом и настоящем“, 1914-1916 рік.

Про культурний простір Кобзар

Можливо вам буде цікаво дізнатися той факт, що наш культурний простір зародився в Слободській Україні – у Харкові. Нашу першу локацію та офіс було відкрито теж у місті Харків. Слободська Україна – це моя батьківщина, тому я з особливою радістю описую історію цього регіону та книжки про нього.