Збірник на пошану Івана Мірчука, 1974

Збірник на пошану Івана Мірчука (1891-1961). За редакцією Олександра Кульчицького. Опубліковано: Перша Українська друкарня у Франції, Париж, 1974 рік. Сторінок: 311 с. Видавництво: Український Вільний Університет. Науковий збірник том VIII. Мовний редактор: Володимир Маруняк.

Цей том “Наукового Збірника УВУ” з’вляється завдяки пожертвам Українського Громадянства З’єдинених Держав Північної Америки та Канади, складених 1964 р. в часі поїздки тодішнього Проректора, проф. доктора Олександра Кульчицького.

Декілька слів про Івана Мірчука

Іван Мірчук (1891-1961) був визначним українським філософом, істориком і громадським діячем, чия наукова і культурна діяльність суттєво вплинула на розвиток української філософської думки та інтелектуальної спадщини. Народився у Львові в родині військового, здобув освіту в Берліні, де пізніше захистив докторську дисертацію. Його інтелектуальний шлях був тісно пов’язаний з європейською філософською традицією, зокрема з німецькою класичною філософією.

Іван Мірчук працював у різних наукових і освітніх установах, зокрема в Українському вільному університеті в Празі та Мюнхені, де він обіймав посаду професора і декана філософського факультету. Він був активним учасником українського наукового життя за кордоном, зокрема в рамках НТШ (Наукове Товариство імені Шевченка) та УВАН (Українська Вільна Академія Наук).

Наукові інтереси Івана Мірчука охоплювали широкий спектр філософських проблем, включаючи історію філософії, етику, естетику та філософію релігії. Однією з ключових тем його досліджень була українська національна ідея та її розвиток у контексті європейської філософської традиції. Він прагнув показати унікальність і цінність української культурної спадщини на світовій інтелектуальній арені.

діаспорне видання про український вільний університет, 1974

Іван Мірчук був щірим популяризатором науки і культури. Він часто виступав з публічними лекціями, публікував статті в наукових і популярних виданнях, активно брав участь у культурному житті української діаспори. Його роботи сприяли формуванню позитивного образу України і українців у світі, а також підтримці національної самосвідомості серед українців за кордоном.

Завдяки зусиллям Івана Мірчука були налагоджені контакти між українськими та європейськими вченими, що сприяло розвитку міжкультурного діалогу. Його діяльність мала значний вплив на українську інтелігенцію, надихаючи нові покоління вчених і культурних діячів на подальші дослідження і творчість.

Іван Мірчук залишив багату спадщину у вигляді наукових праць, статей і виступів. Він зробив значний внесок у розвиток української філософської думки та міжнародного визнання української наукової спадщини.

Кульчицький Олександр Юліанович

Олександр Кульчицький (1895-1980) був видатним українським філософом, психологом, соціологом, педагогом, публіцистом та громадським діячем української діаспори. Народився 8 лютого 1895 року в місті Скалат на Тернопільщині в сім’ї Юліана фон Кульчицького, радника вищого провінційного суду Австро-Угорщини у місті Станіславі (нині — Івано-Франківськ). Кульчицький отримав класичну освіту, закінчивши гімназію в Станіславі і здобувши вищу освіту на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав германістику і французьку мову.

Після Першої світової війни Олександр Кульчицький продовжив свої студії у Сорбоннському університеті в Парижі, де вивчав філософію, психологію та романістику. Під час своєї навчальної діяльності він також був делегатом Української Національної Ради ЗУНР, представляючи студентство.

У 1924 році Кульчицький повернувся до Львівського університету для продовження навчання і захистив докторську дисертацію на тему «Релігія у вченні Ренана» у 1930 році.

З початком Другої світової війни Кульчицький був змушений емігрувати зі Львова у 1940 році. В еміграції він спочатку працював у Мюнхенському інституті психології та психотерапії. З 1945 року його наукова та педагогічна діяльність була пов’язана з Українським Вільним Університетом (УВУ). Тут він обіймав посади професора психології, згодом філософії, був ректором (1962-1963), проректором (1964) та деканом і продеканом філософічного факультету.

книга про український вільний університет

Кульчицький був дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка (НТШ) та протягом тривалого часу заступником голови НТШ в Європі. Він також заснував Український Психологічний Інститут та очолював Західноєвропейський центр НТШ у Сарселі біля Парижа, який став важливим осередком української науки в Європі. Його внесок у розвиток української психіки та культури був величезним.

Олександр Кульчицький залишив після себе близько 400 статей і монографій з філософії, психології, антропології, характерології, етнографії, педагогіки, германістики та літературознавства, опублікованих українською, англійською, німецькою та французькою мовами. Його роботи ще потребують ретельного наукового дослідження, але вже зараз вони є важливим джерелом для розуміння української філософської та наукової спадщини.

Серед його досліджень – “Збірник на пошану Івана Мірчука”, який став важливою академічною працею, присвяченою пам’яті його колеги, друга, і видатного українського філософа.

Цей збірник вшанував роботу Івана Мірчука, показав тісну співпрацю та взаємопідтримку серед українських інтелектуалів у вигнанні. Помер Олександр Кульчицький 30 квітня 1980 року в Сарселі (Франція).