Новий Український колядник, Львів, 1941 рік. Давні колядки і щєдрівки та нові патріотичні колядки з додатком святочних желань.

Ця збірочка колядок і щедрівок зроблена з тою метою, щоби ходження з колядою причинилося також до підйому народньої свідомости так колядників, як і тих, хто слухатиме цих коляд.

Для того власне ми старались давні найбільше знані коляди дещо змінити, так, щоби була в них виразна згадка про наш край і нарід (бо досі бували лише дуже несміливі). А також уложили ми кілька зовсім нових коляд які мож співати на загально знані ноти, що ми зазначили під наголовками в жодній з тих нових коляд.

Такі поправлені збірки колядок (кантички), які мають на цілі не тільки висловити радість з Рождества Христового але й піднести духа і свідомість та збудити живі надії в співаючих і слухаючих, мають уже від давна інші народи. А ми хочемо покищо цею малою “кантичкою” заступити брак таких книжочок у нас.

Крім кількох зовсім нових коляд увійшли в цю книжочку тільки найбільше відомі старі коляди, ті, що їх загально спраді знають і співають. До Колядника додані також давні святочні желання які звичайно виголошується по коляді різно в різних сторонах краю.

А крім того уложили ми кілька нових желань які при случаю виголошується, коли хто колядує на “Український Червоний Хрест” на наших Інвалідів, на Просвіту, на Церкву, або на інші добродійні цілі вибираючи відповідне желання.

Українські колядки та щедрівки
Українські колядки та щедрівки є невід’ємною складовою народної культурної спадщини. Вони супроводжують зимові свята веселим співом та щирими побажаннями.

Походження колядок сягає дохристиянських звичаїв та весняних обрядів. Згодом тексти колядок дістали християнського наповнення та нових образів. Щедрівки сформувалися як побажання багатства та щастя в Новому році. Обидва жанри містять відгомін стародавніх вірувань та колективних обрядів.

Тексти колядок прославляють народження Христа та світло Вифлеємської зорі. Слова щедрівок містять побажання здоров’я, врожаю, достатку в господарстві. Часто можна почути символічні образи тварин, рослин, сонця та місяця. Ці образи поєднують народну фантазію і мудрість.

Мелодії коляд відзначаються урочистими інтонаціями та плавними переходами. Щедрівки вирізняються бадьорим ритмом та танцювальною енергією. Музичний лад коливається між мажором та мінором відповідно до настрою. Кожен регіон України додає власні мелодійні варіації та гармонії.

Традиції і регіональні особливості колядників та щедрувальників
Колядники та щедрувальники ходять по хатах, співаючи на радість господарям. Вони отримують гостинці, монети та теплі побажання у відповідь. Цей обряд зміцнює соціальні зв’язки й об’єднує покоління. Гостинність господарів символічно відображає взаємоповагу та довіру.

На Полтавщині колядники співають під акомпанемент дримби та сурми. Львівські щедрівки славляться складними багатоголосими партіями. Бесарабські колядники використовують характерний мікс українських та балканських мотивів. Закарпатські виконавці часто додають народні струнні інструменти до супроводу.

Сьогодні, в часи культурного українського відродження, фольклорні колективи відроджують стародавні колядки та щедрівки завдяки таким виданням як “Новий Український колядник” 1941 року. Виконавці використовують сучасні аранжування і традиційні інструменти. Концертні програми поширюють відео та аудіозаписи в соціальних мережах. Молодь дедалі активніше долучається до збереження українських традицій.

Духовна цінність колядок не зникає з часом, а навпаки — стає ще важливішою. Через них ми відчуваємо єдність поколінь і неперервність культури. Вони нагадують, що попри всі труднощі, душа народу залишається світлою і співучою.

Новий Український колядник або інші архівні збірки колядок (кантички) і нотні записи фіксують вірші та мелодії для нащадків. Збереження і популяризація колядок — це не лише справа фольклористів, це справа кожного, хто хоче бачити свою культуру живою. Співаючи колядку або щедрівку, ми долучаємось до спільної історії, даруємо світло ближньому і підтримуємо вогонь Різдвяних свят в серцях.

Зацікавив колядник? Зв’яжіться з нами, ми збираємо заявки на видання репринту цієї книжки. Раджу прочитати огляд історичної праці “Назва Україна (Країна чи окраїна)”, Микола Андрусяк, 1941 рік.

Будь ласка, прокоментуйте
Ви повинні бути авторизовані, щоб залишити коментар