На Дніпрельстан, Микола Філянський, 1930

На Дніпрельстан, Микола Філянський, 94 стор., українською мовою. Державне видавництво України, Харків, 1930 рік.

Дніпрельстан — 5-й ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро у м. Запоріжжі.

Нарис “На Дніпрельстан” має за своє завдання виявити основні моменти Дніпровського будівництва на тлі його природних та соціально-економічних передумов у формі, спеціально пристосований до наочного ознайомлення з основними даними природи й історії терену та його майбутнього розпланування.

Здійснення завдань Дніпровського будівництва базується на передумовах трьох головних категорій: природних, економічних, соціяльних. Не висвітлюючи їх всебічно, зупинімось лише на характеристичних, найяскравіших моментах по кожній із них зокрема.

Передумови Дніпровського будівництва

Звернувшись до передумов природних, ми побачимо виключно цікавий факт. Природа не тільки дала течії Дніпра напрямок, найзручніший для її всебічного використання в умовах наявности могутнього комплексу продукційних сил, а й утворила низку допоміжних суто технічних чинників щодо забезпечення фундаментальности майбутніх споруд.

Природа залишила непорушне кам’яне ложе для основи будівництва. Напepeкip законові Бера підняла не тільки правий, а й лівий берег, тим саме утворивши природний опір головної споруди греблі. Поставила саме серед течії Дніпра два могутніх контрфорси в островах «Великому» та «Малому», тим саме полегшивши розподіл робіт спорудження греблі. Дала можливість прокласти шлюзовий канал по скельній основі і, нарешті, забезпечила будівництво невиснажимою кількістю основного будівного материалу.

Коли ми на мапі України поставимо ніжку ціркуля над тереном Дніпровського Будівництва і радіюсом менш ніж 200 кілометрів опишемо коло, то, на площі даного кола ми знайдемо:

• Матеріали теплової енергії – торф, буре вугілля, кам’яне вугілля, антрацит.
• Руди: залізо, манган, живе срібло.
• Матеріали силікатної промисловості – каолін, глини вогнетривкі, гончарські, цегельні, сукновальні й іншого призначення: кварц, кремень, скалинець.
• Матеріали цементного виробництва – мергель, вапняк, гinc.
• Фарби природні – вохру, мумію, манію, графіт.
• Допоміжні матеріали металургійного виробництва – топняки, доломіти, формувальні матеріали.
• Матеріали гостривні та жорнового виробництва.
• Матеріали будівельні – граніти, сієніти, діабази, дорити, аспід та інші.

Дніпрельстан. Перспективи що сприяли будівництву

Якщо до того додати перспективи, зв’язані з вирішенням іригаційних питань в умовах грунту та теплового підсоння терену низової Наддніпрянщини, то ми матемо закінчений комплекс продукційних можливостей. Цей комплекс у відповідних умовах має всі дані до утворення одного з наймогутніших продукційних комбінатів не тілько УСРР, а і всього Союзу.

Весь цей комплекс природних продукційних можливостей територіально перерізується течією Дніпра, що, стаючи могутнім джерелом енергії, тим саме входить в комбінат, як момент, який об’єднує природні багатства терену в напрямку їх раціонального використання.

От той природно-економічний фактор, наявність якого надає цілком виключних умов перспективам економічного розвитку УСРР, а з тим разом і всього Радянського Союзу за здійсненням завдань Дніпровського будівництва.

Мимоволі виникає питання: чому за часів дореволюційних колишній уряд не використав природних даних? Чому не упорядкував течії Дніпра, як транспортної магістралі? Чому не використав його, як джерела енергії, не пристосував могутніх водних зайвин до вирішення меліоративних завдань?Досить яскраву відповідь ми знайдемо в словах, що, за переказами, належать одному з основних представників революційного уряду.

Коли американські мільярдери пропонували урядові продати їм землі по обох берегах Дніпра від Катеринослава до Никополю, щоб використати Дніпро як джерело енергії й упорядкувати течію на їхню пропозицію було висловлено:

… было бы безумием при состоянии наших финансов нам самим решаться на такой шаг, как преодоление Днепра; но было бы еще большим безумием отдавать житницу Европы в руки Америки …

Історичний екскурс

В джерелах перших днів історії ми вже маємо певний доказ того виняткового значіння, якого за ті часи набув Дніпро. Це був головний комунікаційний засіб економічних зносин між народами південної Європи та мешканцями Балтійського побережжя. Це був шлях між візантійцями та норманами, або за висловом літопису – “греками” та “варягами”.

… Де путь… вверх Дніпра волок до Ловаті, по Ловаті вніті в Ільмер озеро великое, із него же озера потечет Волхов і течет в озеро великое Нево, того озера устье внидет в море Варяжское …

З джерел тих же часів маємо й доказ того, що пороги ставали за грізну перепону до регулярних зносин. Торговельні валки, прямували з півночі на південь великим Дніпровським шляхом. Вони були весь час не тілько на сторожі від небезпеки аварій, а й під постійною загрозою нападу хижих степовиків, що пильно стежили за караванами.

… Роси – каже К. Багрянородний – не насмілюються переїздити порогами: зупинившись десь поблизу, вони висаджують людей на берег… На Ненаситецькому порозі сходять із човнів і становлять сторожу від нападу печенігів. Невільників ведуть на цепу берегом, частина їх тягне човни вздовж берега, частина несе їх на руkax. Оминув пороги, кладуть речі знов на човни і плинуть далі …

Зміст “На Дніпрельстан”

Передмова
І. Передумови Дніпровського будівництва
– Головні моменти проблеми
ІІ. Терен
– Походження порогів
– Порогами
– Кичкас та його околиці
ІІІ. Комплекс основних споруд Дніпровського будівництва
– Гребля
– Гідроелектростанція
– Шлюз
– Надмагістралля
– Споруда другої черги та перспективи ірігаційної проблеми
ІV. Виробничий комбінат та Велике Запоріжжя
– Дніпрельстан і металургія
– Дніпрельстан і хімічне виробництво
– Дніпрельстан і сільське господарство
– Дніпрельстан і транспорт
– Велике Запоріжжя
V. Всебічний науковий дослід терену Дніпровського будівництва
– Досвід окремих теоретичних засад в лабораторіях ЦАГІ
– Дослідження низового Дніпра та терену Низової Наддніпрянщини
– Археологічний досвід терену Дніпровського будівництва та порожистої частини Дніпра
VІ. Фіксація матеріялів Дніпровського будівництва, як пам’ятників доби
Орієнтаційні дані для масових екскурсій
Ілюстрації

Філянський Микола Григорович

Автор цього нарису Філянський Микола Григорович (1873-1938) – представник українського покоління “розстрі́ляне відродження” (Червоний ренесанс).

Початок періоду “Розстріляного відродження” збігається з кінцем політики українізації УРСР. У 1933-1936 роках за звинуваченням у “буржуазному націоналізмі” і нібито участі в антирадянській підпільній організації “Всеукраїнський центральний блок” заарештували багатьох представників української творчої інтелігенції. У 1937-1938 роках, у рамках Великого терору, репресії досягли найвищої межі.

Микола Філянський – український геолог, поет, прозаїк, музейний діяч, був організатором і першим директором музею історії Дніпробуду в Запоріжжі. Розстріляний 12 січня 1938 року в Києві. Реабілітований посмертно 21 листопада 1959 року Військовою колегією Верховного суду СРСР “за відсутністю складу злочину”.

Про ДніпроГЕС у 2024 році

Цей огляд написаний наприкінці березня 2024 року. Обстріл російськими військами ДніпроГЕС у Запоріжжі стався вночі 22 березня 2024 року. Дніпровська гідроелектростанція (ДніпроГЕС) зупинила роботу після обстрілу. Це не перша зупинка електростанції за участю московитів. Радянський (московський) режим раніше вже підривав греблю.

З метою запобігання прориву військ противника по греблі станції, а також для запобігання використанню ворогом гідроелектростанції 18 серпня 1941 року греблю Дніпрогесу було підірвано …

Як довела ця війна, російські правителі завжди знищують мирну інфраструктуру і вигадують для виправдання своїх злочинів найгуманніші приводи.

Книга “На Дніпрельстан” розповідає про мирне масштабне будівництво, про комплекс основних споруд електростанції та особливості порогів Дніпра поблизу Запоріжжя.

Окрім цього раджу прочитати огляд антикварної книги “Качественная сталь СССР“, рідкісне підносне видання.

Зацікавила ця книга? Зв’яжіться з нами