Графіка в бункрах УПА, 1952

Графіка в бункрах УПА : альбом дереворитів, виконаних в Україні в роках 1947—1950 мистця українського підпілля Ніла Хасевича — “Бей-Зота” та його учнів / [за ред. Дмитра Баглая, Петра Мегика і Льва Шанковського]. — Филаделфія : Пролог, 1952. — 69 с., розмір 32х24 см. Наклад: 1500 примірників.

Оригінальні видбитки з дереворитів зберігаються в архівах закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради (УГВР). Видає видавництво передруків українських підпільних видань в Україні. Обгортку й видавничий знак проєктував Петро Андрусів.

Зміст альбому “Графіка в бункрах УПА” Ніла Хасевича

Ідейно-політична боротьба УПА під сучасну пору Др. Мирослав Прокоп … 7
УПА – Символ й інструмент боротьби за Україну. Стаття в англійській мові, проф. Лев Шанковський … 12
Пояснення до проектів орденів, медалів і відзнак, Ніл Хасевич … 15
Долотом проти Кремля (про мистця Ніла Хасевича й його підпільну творчість) – Петро Мегик … 18
Ніл Хасевич – Мистець українського підпілля. Біографічний нарис в англійській мові, проф. Лев Шанковський … 21
Іллюстрації … 25

Ідейно-політична боротьба УПА

Ось вже десятий рік бореться Українська Повстанська Армія на українських землях і факт цей перекреслив не тільки всі розрахунки займанців української землі, але також пройшов сподівання найкращих українських патріотів.

Безперечно, сучасна підпольна і збройна визвольна боротьба на українських землях не проходить тепер у таких розмірах як в часі найвищого розвитку УПА в роках 1943-45, її форми тепер інші також від того, що мало місце в часі численних рейдів від- ділів УПА в роках 1947-48.

Повоєнна стабілізація і відносний зріст сил ворога, а водночас вимоги здобування для концепції активної боротьби за українську державну незалежність щораз ширших мас, привели український визвольний рух до певних нових засобів, до переставки на більш інтенсивні методи праці.

Але може власне тому сьогодні, в 1951 році ми маємо до діла з безперечними фактами існування і дій в Україні збройного і політичного підпілля. Свідчать про це не тільки існуючі документи його дії, але також останні признання советської преси про існування “залишків” “націоналістичних ухилів” в Україні.

На вільній мові це означає не тільки боротьбу українських письменників і поетів, але також політичну підпольну боротьбу українського визвольного руху.

В результаті збройних акцій УПА впродовж довгих років в уяві стороннього глядача визвольний рух набрав передусім мілітарного характеру. Люди бачили чи чули про збройні виступи відділів УПА.

Чули про їх рейди, про зудари з ворогом, про підпільні криївки, про їх оборону тощо. І форма ця, зрештою, єдино успішна для дієвого визвольного руху на рідних землях в умовах окупантського терору, часто прислонювала і прислонює сам зміст.

Иде про ідейно-програмове обличчя визвольного руху, про гасла, що їх він кидає в маси, про його політичну концепцію визволення українського народу та про ідеї, що їх він прагнутиме здійсняти в незалежній українській державі.

По суті ці власне елементи, тобто елементи змісту визвольного руху і його програми є суттєві в час, коли кожночасні форми вияву є накидані умовами і підлягають змінам.

дереворити українська повстанська арміяУПА, 1952

Долотом проти Кремля, графіка в бункрах УПА

Українське мистецтво не переривало ніколи свого існування, хоч державне життя України зазнавало в минулому й зазнає далі від ворогів великих потрясень і насилля.

Але в найбільше несприятливих обставинах для державного життя України мистецтво існувало і розвивалось самостійно. Передусім розвивалось як народне мистецтво, що в своїх зразках задержувало безперервний зв’язок із мистецтвом могутньої доби княжих часів і передавало наступним поколінням традиційні форми, часто з дуже давніх віків.

Одночасно з українського народу виходили десятки мистців-плястиків, які нерідко все своє життя працювали на чужині й збагачували своїми творами чужі, ба навіть ворожі для українського народу, культури. Часом з’являлися мистці, які не хотіли йти на службу сусідам, а виявляли бажання працювати для свого народу.

Тоді найчастіше пропадали чужа й ворожа для українців влада і критика не давала їм змоги творчо розвиватись. На їхнє місце з’являлися нові мистці й далі жертовно служили українському народові, не даючи цілком перерватись розвоєвій нитці плястичної культури України.

Про митця Ніла Хасевича і його підпільну творчість

Ніл Хасевич (1905 — 1952) — український художник, графік, активний громадський і політичний діяч, член ОУН і УГВР. З квітня 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи. Його було обрано до центрального і крайового проводів ОУН. Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі “За боротьбу в особливо важких умовах”.

Син волинської землі, тієї частини, що після першої світової війни опинилась у кордонах польської держави. З’являється в варшавській академії мистецтв десь 1925 чи 1926 р. Молодий, років 20, невеликого росту, бідно одягнений хлопчина, з палицею в руці. Замість лівої ноги — дерев’яна, закінчена грубим патиком, примітивна, власної роботи, протеза. Записується спочатку на відділ малярства, а по кількох роках переходить на графічний відділ. Пильно вчиться і неймовірно матеріально бідує. З дому від батька нічого не одержує, бо там не менша біда. Усе ж таки, палаючий вогнем святої любови до Мистецтва, Хасевич витримує найтяжчих п’ять років. Пізніше стає йому легше із заробітком, він ще більше вчиться.

проект нагород української повстанської армії, 1952

Закінчує одночасно середню освіту, щоб одержати в академії право звичайного студента, з чим були пов’язані деякі полегші в оплатах за право навчання. Присвячується цілковито графіці, вивчає графічні техніки, вивчає книжку та букву й складає за кілька літ державний іспит учителя рисунків. Особливо захоплюється Хасевич вивченням букви. Одночасно вивчає разом із іншими українське народне мистецтво, історію українського мистецтва та знайомиться з творчістю українських митців у минулому.

Так сформувався художник і політичний діяч Ніл Хасевич, автор дереворитів до альбому “Графіка в бункрах УПА”. Друковано в друкарні “Америка” під управою Богдана Катамая. Машиновний склад тексту виконав Теофіль Рудакевич. Друкував Дмитро Гонта. Друковано 1500 примірників.