Слобожанщина, збірка поезій Якова Щоголева, 1898

«Слобожанщина», збірка поезій Якова Щоголева, 1898

«Слобожанщина» – збірка поезій Якова Щоголева стала творчим підсумком його життя, та з’явилася в продажу в день похорону поета. Ось як про це писав український етнограф, літературознавець, історик мистецтва, музейний діяч, один із перших академіків Української академії наук Микола Сумцов (1854–1922):

ЗО травня 1898 р., в Харкові стояв погожий весняний день. Сонячне проміння хвилею розливалось по вулицях і домах. В такий день відбувся сумний похорон харківського старожила поета Якова Івановича Щоголева. В той же день на вікнах книгарень появилась книжечка в веселій весняній зеленій оправі — це була «Слобожанщина»; вийшла вона на вулицю, ніби хотіла провести свого творця до місця його вічного покою.

Яків Іванович Щоголев (1824-1898) залишив після себе твори, що назавжди ввійшли до скарбниці українського художнього слова. Іван Франко в статті “Южнорусская литература” відзначив, що збірки «Ворскло» і «Слобожанщина» є свідченням неабиякого таланту їх автора та підкреслив високі естетичні якості цих збірок.

У кращих своїх віршах на соціальні теми («Неня», «Вівчарик», «Завірюха», «Покій», «На могилі», «Косарі», «Бурлаки», «Ткач», «Чередничка», «Війка», «Похорони» та ін.) Яків Щоголев наближається до демократичної поезії другої половини XIX ст. З натхненням великого художника опоетизовує він звичайних українців — селян, чумаків, бурлаків, ремісників — і їх працю.

Майстерно показав Щоголев у своїх поезіях окремі картини з історичного минулого України.

Під пером поета оживають мальовничі типи запорожців, мужні постаті народних лицарів, що героїчно захищали рідний край від ворогів та загарбників. Від створених поетичних образів запорожців віє здоров’ям і силою, вони змальовані в реалістичному плані, символізують міць і незламність українського народу.

Закоханий в природу України, Щоголів, змальовуючи її красу, з патріотичною гордістю говорить про безкрайні простори рідного краю. Чудові вірші залишив поет про жінок і жіночу красу, про кохання.

“Слобожанщина” лірна поезія Щоголева

Багато працював Яків Щоголев над розширенням жанрових меж української поезії. Він створює кілька балад, пише вірші-легенди, в основу яких кладе народні міфи і перекази, філософсько- дидактичні вірші-притчі тощо. Дуже дбайливим був Щоголів щодо мови своїх віршів. Він глибоко вивчав все, що було зроблено до нього в галузі української літературної мови, старанно вивчав живу народну мову Полтавщини і Харківщини, користувався старовинними словниками, літописами тощо. Щоголеву було притаманне глибоке поетичне відчуття краси українського слова. Поет творив нові слова, розкопував скарби живої народної мови. Сміливо, з тонким знанням справи вводив він у поезію оригінальні слова і звороти.

Кращі вірші поета скоро стали хрестоматійними («Степ», «Осінь», «Зимовий ранок», «Чередничка», «Ткач», «Травень» та ін.). Мова поетичних творів Щоголева була зразковою в очах передових українських поетів. Так, Павло Грабовський, обмінюючись з Іваном Франком поглядами на літературну мову, писав в листопаді 1891 р.:

По-моєму, мова поезій мусить бути граціозною, легкою, звучною, щоб, читаючи, не зачіпався язик, щоб справляла естетичне враження. Такі слова, як «плинув», вживаю не тільки я, а й другі українці, наприклад, Щоголів, з язикового погляду найбільш бездоганний, ніж інші.

Збірка «Слобожанщина» стала важливим і значним внеском в українську поезію. В ній поет художньо опрацьовує, зокрема, тему важкого життя простих українців. Поет виступає проти кривавих загарбницьких воєн, з великою любов’ю змальовує окремі картини історичного минулого України, дає високопоетичні зарисовки української природи, оспівує кохання, жіночу красу, висловлює свої філософські погляди на сутність буття, смерті, змін у природі, вміщує кілька віршів у дусі народних гуморесок. Все це становить значну пізнавальну і літературно-естетичну цінність.

«Слобожанщина» не викликала стільки відгуків у пресі, як перша збірка “Ворскло“. Але сучасники поета, зокрема письменники, зустріли її з великимі інтересом. Так, в листах до поета Я. В. Жарка Панас Мирний писав, що з нетерпінням дожидає, поки появиться у продажу збірка «Слобожанщина» і що купить її для нього і для себе. Зокрема, у листі до цього ж адресата від 29 червня 1898 року Панас Мирний зазначає: