графіка

Селянка з Покуття, ліногравюра, 1958, Василь Касіян

селянка з покуття ліногрвюра 1958 василь касіян
Автор kobzar

Селянка з Покуття, Касіян Василь, ліногравюра (лінорит), 1958 рік. Папір. Розмір: 52,2х42,7 сантиметрів (20,6х16,8 дюймів).

Селянка з Покуття, ліногравюра, 1958, Василь Касіян

Ліногравюра – це створення тиражованих зображень шляхом контрастного друку з рельєфних поверхонь, або через трафарет який виготовляється з спеціального лінолеуму. Докладніше про цю техніку друку ми написали в огляді “Касіян, Шевченко з казахським хлопчиком, лінорит, 1960“.

Усім відома робота раннього періоду (гравюра на дереві 1925 року), але мало хто знає про існування однойменної ліногравюри 1958 року.

Касіян лінорит

Створення ліногравюри “Селянка з Покуття” у 1958 році має свою історію. Сам майстер у своїх мемуарах розповідає наступне:

Закінчилася друга світова війна, я з гіркотою дізнався, що всі мої роботи раннього празького та всього довоєнного періоду загинули. Мені захотілося відновити цей чарівний образ селянки з Покуття. 1958 року, користуючись репродукцією з журналу, я, як мені здавалося, відновив гравюру 1925 року. Однак, побувавши в Празі восени 1958 року і дізнавшись, що в архіві Академії збереглося чимало моїх гравюр, я, на подив, переконався, що не повторив першу, а створив нову гравюру, вирізавши її за відсутністю поздовжнього дерева на лінолеумі.

Про “Селянку з Покуття” та ранні роботи Касіяна

Василь Касіян народився 1 січня 1896 року в селі Микулинцях на Покутті. В 1920 році він вступив до Академії образотворчих мистецтв у місті Прага. У Празі він пройшов хорошу реалістичну школу. Основним його вчителем був Макс Швабінський (1873-1962), видатний графік-реаліст.

селянка з покуття касыян

У своїх спогадах Касіян пише:

В академії, відвідуючи лекції з історії мистецтв, я часто заходив до бібліотеки, що знаходилася в будівлі «Рудольфінум», де довго копався в різних виданнях з гравюри на дереві. Випадково, розглядаючи репродукції відбитків із гравюр Луки Кранаха, я натрапив на зображення селянки. Гравюра вразила мене лінійною красою композиції, орнаментальною ошатністю одягу. Я одразу подумав про те, що жінки з мого рідного села і взагалі з усього Покуття, куди гарніші, красивіші та миліші.

Під час літніх канікул Касіян виїздив на Закарпаття, де багато малював з натури. Серед його офортів, гравюр, літографій періоду навчання в академії зустрічаються роботи, які дихають справді народною силою: “Гуцул”, “Селянка з Покуття”, “Жебраки”.

У своїх спогадах він написав:

Ще відвідуючи лекції професора К. Хітіля з історії мистецтв у Карловому університеті, а в Академії цікаві лекції професора А. Матейчека, я дізнався, що українська гравюра XVI—XVII століть на поздовжньому дереві хоч і не мала майстрів, рівних таланту Дюрера та Гольбейна на Заході , Хокусаючи та Утамаро на Сході, проте за своєю тонкістю та віртуозністю виконання, за красою сріблястих тональностей та лінійної декоративності не поступається кращим зразкам ні західної, ні східної обрізної гравюри.

Щоб не впустити репутацію своїх українських попередників, виконуючи першу гравюру «Селянка з Покуття», Василь Касіян намагався зробити її ідеальною.

Як би продовженням і завершенням “Селянки з Покуття” з’явилася ліногравюра “У Москві” (1960 рік), на якій зображені сучасні молоді покутські доярки.

мемуари касіян

Культурний простір Кобзар – онлайн-ресурс, і локація в Києві, де можна насолодитися унікальними культурними багатствами України та зануритися в її історію.

Про автора

kobzar

Культурний простір Kobzar - це бібліотека антикварних книг, галерея живопису, сучасного мистецтва та графіки, виставка предметів старовини і онлайн аукціон.

Ми допомогаємо реставрувати антикварні книжки, консультуємо по вопросах купівлі-продажу живопису, книг, меблів для бібліотек, та предметів старовини.

Будь ласка, прокоментуйте