книги

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931р
Written by kobzar
Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Художник Василь Єрмілов – одна з найхарактерніших постатей українського лівого малярства, що стоїть поруч таких майстрів, як Петрицький, Меллер, Хвостов. Але Єрмілов найпослідовніше і найлогічніше закріпив в українському малярстві той період нашого життя, що виріс із доби пролетарського індустріялізму, яким сповнено наше сьогодні. Пролетаріят любить конкретно й речово відчувати життя без зайвого сахаринного прикрашування явищ, без розбиття своєї уваги тими психологічними витівками і фокусами, які частенько межують з патологією і мистецькою Сабуркою. Пролетаріят хоче елементи свого відчування машинізму та індустріялізму сприйняти й прочути і крізь закони творчости — в мистецькій формі.

Українське малярство. Василь Єрмілов. 1931 рік

Робітнича кляса, що боролася за оволодіння речами світу, щоб ними керувати, любить і знає речі, відчуває смак матеріялів не тільки у формі наслідування їх офарбованим натюрмортом, але й особливо любить їх в реальних уривках речовости, організованих за законами дійсними для малярства всіх епох, звичайно з поправкою на нашу добу, на сучасність. з намагання задовольнити потреби пролетаріяту в цій галузі, витончити й виховати чутливість трудящої людини до речі, до реальности, наприклад, до деталі нового трамвайного вагону, і виникло у наслідок конструктивне малярство наших днів, мистецтво композиції з матеріалів і, нарешті, мистецьке оформлення ужиточної речі за законами краси, помноженої на доцільність.

Українське малярство. Василь Єрмілов. 1931 рік

Сучасна техніка речі відкинула красу для краси. Вона з самого початку була жорстоко – утилітарна. Але швидко було винайдене золоте правило краси нової індустріяльної техніки: ті речі або машини, що вражають зовнішньою красивістю й гармонійністю структури, відповідною до завдань, разом з тим є і найбільш економічні для даної стадії розвитку самої техніки. Отже складна лінотипна машина, конструюючи яку збожеволіло чимало людей, стала лише тоді приступною для корисного вжитку та господарчо – виправданою, коли вона стала остільки красивою, як і логічною. Згадаймо: ті перші чуперадла автомобілів чи аероплянів від повідно були і малопридатні до літання, проти тих, зараз у нас.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Конструктивне художнє оформлення речі не тільки розрахунком, але й творчою інтуїцією заздалегідь перед бачає ті чи інші доцільні моменти в оформленні речей, що в слідок своєї індустріяльної і художньої мотивованости дадуть потім у відповідному місці і потрібну доцільність. І коли ця до цільність буде полягати лише в тому, щоб лініями, фарбами чи матеріалами заповнити якусь площину чи обсяг у якомусь будинкові чи на будинкові, аби дати потрібну емоціяльну чи практичну роботу глядачам — скажімо просто декоративні завдання, то й це треба зробити з найбільшою досконалістю і розумінням потреб та психіки доби. Ось у цих завданнях і полягає основа конструктивного мистецтва (малярства, оформлення речі).

Українське малярство. В. Поліщук. 1931 рік

Василь Єрмілов, найпослідовніше на Україні задовольняв досі ці конкретні вимоги нашого життя. В цьому його заслуга не тільки для сьогоднішньої доби, а й надалеко вперед.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Василь Дмитрович Єрмілов народився в Харкові 1894 року. Батько його робітник – кравець. Найяскравіші спогади дитинства – це напівміський двір колишньої околиці Харкова, де ворота, спориш і кущі, насичені тінню, цяткованою світляними шматками, узір із дощаного паркану, витівки хлоп’ят – товарищів, що ростуть і виховуються на вулиці. Серед цього пейзажу і хлопчик-Єрмілов цілі дні проводить на волі. Потім бідна кімната Кустаря – Кравця, мальовничі типи ремісничого люду і люмпен пролетаріяту, що гніздився тут же на околиці. Жорстокість життя і рання праця хлоп’яти, що став батькові за помічника для побігашок.

Українське малярство.1931 рік

В цей період хлопець захопився конструктивною іграшкою. Він був оточений ріжними водосмоками, підіймачами, приладами, що їx виготовляв сам із ріжних шматків металу й дерева. Це був час надзвичайного захоплення машиною, що викликав едину мрію бути машиністом.

Українське малярство. Ермилов. 1931 рік

Нарешті школа. Початкову школу Єрмілов закінчив 1905 року і тоді ж поступив до Харківської учбово-ремісничої майстерні декоративної «живо писи», яку закінчив у 1909 р. зі званням підмайстра, а попрацювавши ще 3 роки, став майстром. В роки 1910-1911 учився в міській школі малювання, в 1912 р. у студії Є. Штейберга, Загонова. і Грота. В 1913 р. у Москві Вчився малярства у художника Машкова, офорта у Гамана, а 1914 р. вже незалежний художник кубо-футурист.

Українське малярство. Василь Єрмілов. 1931 рік

У 1917 р. бере участь на виставці «Союза семи». Разом з тим, з 1907 до 1915 р. працює на виробництві як альфрейник-маляр. У 1915 р. Єрмілова беруть простим рядовим на військову службу. Мають послати на фронт — він тікає в Туркестан в оточенні буйно-трагічних і яскраво-смертельних пригод. Можна лише сказати, що Ташкент, Асхабад, а особливо Мерв – були тими етапами в житті нашого художника, де він, як утікач, сидів у кам’яних клітках, де потім плечі його оддушували 30-годинні стоянки «под ружьем», де золотиста диня в руках туркмена викликала голодну непритомність, а збільшений арешт но-новому дав відчути солодкість сонячного проміння, теплоти і кольору.

Українське малярство. Ермилов.1931 рік

А далі знов на фронт у Персію через синьо-зелений Каспій, — у Персію, де Гогенівський рожевий пісок, лапаті пальми і дзве нясте повітря. Ензелі – Решт – Казвин – похід пішки, де голка пуд важить, чудесний барвистий камінь, орнаментальне перське мистецтво, бої, сині й червоні неможливою яскравістю гори, га и окраски, смерть, голод і тиф… Тегран – Керманшах… Перська жіноча краса з 1001 ночі зі співучими кованими дугами брів. Шпиталь, що його Єрмілов організував. Перевтома, тижнева безсонниця і на цьому тлі нове бачення речей, фарб, композицій. Зв’язок абстрактно-перських килимів з натурою, райські сади, симетрія моління персів — евакуація і революція в Харкові.

Василь Єрмілов.

Хто не позаздрить шматкові такого буйного життя, вихопленого з нашої сучасности, що виховує нових людей. А таких шматків життя ріжного гатунку в Єрмілова сила.

 Василь Єрмілов.

Не даремно ж він харківський тубілішній громадянин, громадянин молодої столиці України, наросток низів і майстер доби великих заворушень. Можна показати ще шматок життя нашого майстра, коли Єрмілов підручним хлопченям у кравця – свого батька захоплювався так роботою машин чи електростанції (під вікном), що губив рукави по дорозі, йдучи од заготівника. Або зустрічі по школі «ваяния и зодчества» з Сіняковою, Хлебніковими, Маяковським, Бурлюком. У 1918 р. Єрмілов продовжує роботу в галузі станкового малярства, як супрематист (1-а пролетарська виставка в 1919 р.).

 Василь Єрмілов.

У 1919 р. бере участь в організації відділу мистецтв Харківської губнаросвіти та комітету 130, завідує художньо-виробничою секцією та організовує художній бік і малярське оформлення свята 1-го Травня. Це був великий диктовий період нашого малярства. Всі вулиці й будинки кричали фарбами, льозунгами, квітами, щитами й бра мами роботи В. Єрмілова. Це був пафос революції у фарбах. Нічого подібного не було до цього часу і на превеликий жаль і не залишилось у спадщину. Це був неповторимий стиль Доби.

Василь Єрмілов.

У 1920 р. Єрмілов працює в художньому відділі «Укрости», робить розпис Центрального гарнізонного червоноармійського клюбу і, нарешті, оформлює вулицю Лібкнехта для зустрічі гостей Комінтерну. У 1921 р. Єрмілов керує майстернею держзаводу художньої індустрії, а також працює як майстер Центральної майстерні художнього відтворення й аrітації: льозунги, офарблені стіни будинків, плякати для цілого Харкова, трафаретні портрети на дикті в кілька фарб — Шевченка, Артема, Тевелева, Леніна, Франка, Михайличенка й інших. Ці портрети залишилися тільки в пам’яті харківчан яскравими сажневими плямами, але од них, на жаль, не залишилось навіть сліду, навіть фотографії. Художнє оформлення фасаду й залі театру ім. Шевченка (кол. Мусурі) для V-го з’їзду рад (1-ша премія на конкурсі).

Василь Єрмілов.

З 1922 р. Єрмілов керує графічною майстернею художнього технікуму. Експериментальна робота в галузі матеріального оформлення речей — дерево, метал, скло, кольористі конструкції й рельєфи. Єрмілов ставить собі проблеми кольору, далі проблеми обсягу, ваги, відчуття поверхні (фактура) й інш. Робота столярством без рисування — дерево, як основний матеріял, «Абетка малярської мови», Єрміловський шрифт для книжок і плякатів, конструктивне оформлення сцени („Газ“ Кайзера в театрі Пролеткульта) і, нарешті, синтезування власних досягнень у речах, меблях, плякатах, конструкціях. Шукання стандартної форми в речах і житті і поворот до людини як найдосконалішого меха нізму природи. Це такі біографічно-художні етапи Єрмілова.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

На конкретні біографічні дані – площинки ми ввесь час будемо ставити творчий кристал художника, обертаючи його ріжними гранями. Єрмілов, як і бойчукісти, у свій час вивчав базу старовинної української живописної культури. Ці його студії відбилися, на приклад, на розписові червоноармійського клюбу 1920 р.

 Василь Єрмілов.

Коли запитати, яка основна риса в роботі Єрмілова, то ви одразу скажете: – жадної сквапливости, жадного спіху — лише точність, напруженість, за якою ховаються стримані, прискорені темпи. Єрмілов ніколи не хапається, тим то він так любить механізми, машини. Інструменти в нього дійсно придатки – продовження його рук, очей, і тому наш майстер у великій дружбі зі своїми рубанками, бормашинами, пресами, баночками, пензлями, голками, долотами, різцями, циркулями, свердлами й іншим приладдям його творчої діяльности.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Машина, як і бджола, страшенно не любить нервовости і смикання і тому для машини господарем — організатором створено художника Василя Єрмілова.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

За пунктуальністю, ба навіть нерідко зовнішньою сухістю, криється живий огонь допитливости, жартівлива, навіть іронічно-соковита прибадашка. Пляновість у роботі і точний розрахунок у Єрмілова увесь час бореться з поетичними вибухами, захопленим льотом фантазії й вигадки.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Ця боротьба двох начал і створює з Єрмілова чутливий художній апарат, що сигналізує й виявляє зміни художнього розвитку сучасности, що як чулий барограф не тільки відзначає тиснення сучасности, але й пока зує симптоми майбутнього. Як же виріс Єрмілов як художник, як створилася ця яскрава індивідуальність, що стоїть зараз спереду образотворчих шукань?

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

Ось вам харківська школа рисунку й малювання. Шістнадцятилітній юнак малює натуру. Він не по – рабському стежить за академічним ходом олівця своїх учителів. Ні, він бере й зрисовує спочатку гігантські шкіци Мікель-Анджельо, аналітичні досліди лінії Леонарда да Вінчі, майстерне ювелірне гравіровaння Дюрера, щоб, схопивши їх метод просякнення вглиб тіла, в глиб природи, самому почати дослід над нею. Єрмілов так болюче аналізує тіло людини й тварини, що немов знімає з неї шкуру.

харьков авангард

М’язи й жили гурчать і витягаються під гострим зором юнака-художника. Жодна основна форма не може заховатись під знівельовану лінію чи замазане штриховання. Ви бачите оголену матеріальну істоту людини, яку вже нетрудно вгадати в цілому і навіть іронічно посміхнутися з неї. Так само досліди робиться над твариною, щоб уяснити собі її основний механізм.

авангард графика харьков

Навіть рослина, квітка попали в аналітичну лабораторію художника, щоб дати йому уяву про конструкцію. Юнак падає, юнак вигострює око. Його портрети цього часу вражають надзвичайною гостротою реалізму. Він уміє не тільки передавати гру лиця, вивчивши раніш так чи інакше його механіку, що складається з суми частин м’язів, костей, покровів, які в сукупності своєю грою дають духовне обличчя людини.

графическое искусство

Ні, Єрмілов прорисувавши натуру й Дюрера (за два роки намалював більш, як 500 портретів з натури), він іде ще далі вперед шляхом майстерства. Його захоплює неподатливість матеріалу, і тому він пере ходить працювати в галузь офортів, уміючи вже схопити загострену й характерну позу чи вираз обличчя. Він їде до Москви і починає малювати сталлю на міді. Правда, подув 1913 р., особливо в галузі офорту, ще цілком був в ароматах символізму й імпресіоністичної маніри.

коммунистический авангард

Єрмілов, після своїх реалістичних вправ у Харкові, тепер починає переходити на ламану й химерну лінію офорту, виявивши й тут певну оригінальність. Бувши в науці у Гамана, Єрмілов вивчав оригінали офортів Рембрандта в Румянцевському музеї, ходив на виставки.

Ермилов харьков авангард

Особливо багато дає йому виставка «Бубнового валета» та Щукінська збірка Новітнього французького малярства. Все це навчило Єрмілова по-іншому побачити свою сучасність і намагатись відтворити її. Але це був час останніх захватницьких рухів символізму і першого відчуття нової визвольної, бунтарської доби, що хоронила символізм і розпочалась футуризмом та кубізмом, і навіть напрямком видовищних плакатів.

авангард графика

Зустрічі з Маяковським, Бурлюком, Ларіоновим, Гончаровою і і, не могли не позначитися на чутті художника, який в галузі малярства був у нас застрільником футуризму. Єрмілов робить у малюнкові й офорті не тільки суспільну, а й свою духовну революцію. Він дише урбанізмом доби. Змінилась інтенсивність і швидкість нашого зору завдяки машині та міському побутові.

Ермилов

З поїзду чи трамвая приходиться швидше ловити предмети своїм зором, освідомлювати їх більшу кількість. Зміна образів і кольорів та їх взаємодія реформують чуття художника. Він починає одночасно розкладати й аналізувати форми речей, продовжуючи лінію творчої незалежности, що виростала од романтизму, через химерну окремішність художникового ока часу імпресіонізму, щоб нарешті дійти до справжньої сваволі й само заперечення супрематизму. І Василь Єрмілов дає в офорті розкладову, ліву мистецьку суть (футуристичну) – явище майже невідоме в малярстві – так само, як Пікасо дає розкладені частки речі й тональність у малюнках.

українська графіка і промисловий дизайн

Харків’янин Єрмілов Василь Дмитрович – художник – авангардист і дизайнер, видний співучасник багатьох художніх течій в 1910 – 1920-роках 20 століття (кубізм, конструктивізм та ін.). Єрмілов є автором різноманітних проектів: збірних кіосків, агітаційних і книжкових фургонів, трибун-реклам. Він спеціалізувався на промисловій графіці: розробляв і створював ескізи оформлення упаковок, сірникових коробок, заводських і фабричних марок і ін. Також він працював над обробкою шрифтів і створив новий шрифт.

Українське малярство. Василь Єрмілов. В. Поліщук. 1931 рік

About the author

kobzar

Leave a Comment