Оборона тилу від повітряного ворога. Н. Стройков. 1929 рік

Атикварна книга “Оборона тилу від повітряного ворога”. Н. Стройков. Друге видання. 1929 рік видання. 128 сторінок. Багато малюнків та схем. Тираж 7000 примірників.

Війна й техніка, розділ з книги “Оборона тилу від повітряного ворога”.

Теперішня армія має в своєму розпорядженні величезні технічні засоби боротьби. На захист держав використовується все, чим володіють країни. Всі досягнення з ділянки техніми, науки й культури знаходять своє відображення у військовій справі.

Все, до чого поривається людська думка для загального добра, знаходить у війні своє пристосування, як засіб знищення або захисту. Ми бачимо таке використовування досягнень у галузі авіації та моторобудування, радіо, хемі, медицини, металургії, тракторобудівництва й т. ін.

В міру зросту й розвитку технічних ресурсів держав, зростае й збільшується і військова техніка. Особливо величезний скік зробила вона з часу початку останньої світової війни. Протягом останнього часу з’явилося багато нових засобів поразки (хімічно – отруйні речовини, танки, вогнемети), а допоміжні до цього засоби (артилерія, повітряна фльота, кулемети) надмірно виросли – як своєю могутністю, так і особливо кількістю.

Як приклад, візьмімо один із головних засобів нищення — артилерію, що тепер називають її “фабрикою вогню”. Не вважаючи на зростання і могутності, дальности стріляння й скорострільности, погляньмо лише, як вона збільшилась кількістю гармат.

На початку війни 1914 року артилерії було на фронті, зачислюючи сюди й запаси в Росії, – 7.257 легких польових гармат 1 795 rавбиць та важких гармат; до початку 1917 року налічувалося лише на фронті без запасів у країні : легких гармат 1 гавбиць – 9.788, важких гармат – 1.404 і 1107 різних гармат спеціального призначення – траншейних, автомобільних, зенітних та інших. У Німеччині на початку війни було: 6.70 легких польових гармат і 2.630 важких гармат; а до весни 1917 р. – легких польових гармат – 10.930 і важких гармат – 6.525.

Одночасно із збільшенням кількости гармат, а також із розвитком інтенсивности боїв, надзвичайно збільшилося видаткування артилерійних гарматнів.

Далі в книжці йде системне розповідання про оборону тилу. Приводимо список литературних джерел:

1. Ю. Майер – Отравляющие вещества и их боевое применение”.
2. Руководство по Химической службе РККА.
3. Журнал Техника и снабжение выпуски „Военно – Химическое дело“ за 1925 26 г.г.
4. Лапчинский – “Тактика Авиации”.
5. Никольский – „Руководство по бомбометанию с са
   молетов”.
6. “Временное наставление по защите от воздушно – химических нападений тыловых населенных пунктов, путей сообщения, фабрики заводов“.
7. Воздушно – “Химическая оборона тыла изд. ЦCOCA Авиахима”.
8. Проф. Глинчиков – “Клиника и терапия газоотравленных”.
9. Ганслиан и Бергендорф – “Химическое нападе
   ние и оборона”.
10. Каратыгин – “Мобилизация Промышленности”.

З цією книжкою цікаво прочитати обзор “Джиу-Джитсу. Самозащита без оружия“. 1928 год