Книга Лазара Барановича «Меч Духовний» видана 1666 року в друкарні Києво-Печерської лаври та занесена до каталогів особливо цінних і рідкісних стародруків.
Наукову атрибуцію проведено за каталогом Я. Запаска, Я. Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог книг, виданих на Україні. Книга перша (1574-1700)». – Львів, 1981, № 431.
Окремі примірники цього видання зберігаються у провідних музеях і наукових бібліотеках України, Росії, Чехії.
Кодикологічна формула видання: [15], 465, [1] арк. Рядків – 26, 35. Друк у дві фарби. Сторінки в лінійних рамках. Шрифти: 10 рядків — 85, 62 мм. Формат книги – 2°. Кустоди.
Особливу мистецьку цінність становить серія гравюр-дереворитів: форта, фронтиспис (арк. 2 нн. зв.), шмуцтитул (арк. 1), 54 ілюстрації в тексті з 49 дощок, заставки, ініціали, кінцівки. Виливні прикраси. Книгу ілюстрували гравери, що підписувалися ініціалами: KP, Іліа, ТП, KZ, BP.
Майстер Ілля (також Iлiа, Илiя, I.С.С.К., Helias та ін.) – найбільш плідний вітчизняний гравер XVII ст. – працював на замовлення львівської та київської друкарень. Підготував серію дереворитів до «Патерика Печерського» (1661 р.). На сьогодні відомо близько 500 граверних кліше його роботи.
Значний внесок у розвиток українського друкарства зробив Лазар Баранович – видатний церковний діяч та поет. У Києві 1666 року видано збірник його проповідей на утвердження християнської моралі під назвою «Меч духовний», що символізує Слово Боже.
Лазар Баранович народився, за одними даними, наприкінці XVI століття, за іншими — 1620 р. в селянській чи міщанській родині. Навчався в різних колегіях: у Вільні, Києві. На початку 40-х років став наставником Києво-Могилянського колегіуму, а з 1650 року — його ректором, викладав тут філософію. Заснував у Чернігові власну друкарню, об’єднав коло себе гурт інтелектуалів та поетів у Чернігівському культурному осередку. Був відомим громадсько-політичним діячем свого часу і видатним поетом. Видав багато книг, з яких найцікавіші: «Меч духовний» (1666), «Труби на дні нарочиті» (1674), велику поетичну збірку «Аполлонова лютня» (1671). Писав польською та давньоукраїнською мовами.
Друкарня Києво-Печерської лаври була заснована 1615 року відомим вченим, просвітителем, архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. На початку XVII столітті він придбав у місті Стрятині друкарню у братів Балабанів і перевіз її до Києва. Друкарня Києво-Печерської лаври працювала безперервно понад 300 років (початок XVII ст. – 20-ті рр. XX ст.).
Оправа книги: дерево, шкіра коричневого кольору з орнаментальним тисненням золотом. Книга у доброму стані збереження. Відсутній титульний аркуш.
Київські стародруки пережили війни, цензурні утиски, стихійні лиха. Великі пожежі 1772 і 1849 років знищили лаврську бібліотеку. 29 лютого 1780 року на Подолі в Києві згоріла бібліотека Києво-Могилянської академії – загинуло понад 800 книг. 1811 року згорів київський магістратський архів. На сьогодні київські стародруки є рідкістю.
Книга має музейне, художнє, історико-культурне значення, займає чільне місце в історії вітчизняного книгодрукування та є бібліографічною рідкістю. Наявність цього видання в бібліотеках, музеях і в приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій.
Збірка проповідей одного з найвідоміших українських духовних діячів XVII століття чернігівського єпископа Лазаря (Барановича) “Меч Духовний їжаку є Дієслово Божий” народилася в досить переломний і для російського і для українського соціуму час. В той же час в Росії в 1660-х роках різко загострився конфлікт між світською і духовною владою за провідну роль в суспільстві: ці тенденції втілювали цар Олексій Михайлович і патріарх Никон.
Самовизначенням єпископа Лазаря якраз і став “Меч духовний”, нарядно оформлений, надрукований в друкарні Києво-печерської Лаври і приподнесенный Олексію Михайловичу на знак лояльності. І той факт, що книга былы урочисто присвячена цареві, що свідчить величезна гравюра на усю сторінку, то вона справила велике враження, була схвалена собором і не лише поступила в продаж, але і розсилалася по монастирях. Єпископ Лазар (Баранович) наступного 1667 року був рукопокладений в архієпископа.
Що стосується художніх якостей видання дискусії практично не виникає – 56 проповідей на церковно-слов’янській мові супроводжуються 55 відбитками гравюр. Частина гравюр узята з ранніх книг видаваних друкарнею Києво-печерської Лаври датованих 1630 роком (на церковно-слов’янському не використовуються арабські цифри, а буквений позначався буквами АХЛ). Крім того, текст узятий в лінійні рамки численними декоративними прикрасами, що супроводжуються, буквицею і заставками .
Книга є безумовно видатним пам’ятником української книгодрукування і займає в його історії почесне місце.
Цей екземпляр переплетений оригінальною дерев’яною палітуркою обтягнутою коричневою шкірою з орнаментальним тисненням і бічною застібкою. Втрачена одна бічна застібка і титульний аркуш (копія титульного аркуша додається). Книга в дуже гарному колекційному стані.
Ця книга шукає нового власника, вона виставлена на аукціон Violity – посилання на лот.
Будь ласка, прокоментуйте
Ви повинні бути авторизовані, щоб залишити коментар