Украинское народное творчество. Серия ІІ. Ковры. 1900 год

Украинское народное творчество, Серия ІІ, Ковры, 1900 год издания

Під загальною назвою килимів у нинішній Полтавській губернії виробляли з незапам’ятних часів килимові вироби, різні за прийомами вичинки і за зовнішнім виглядом, які мали кілька приватних назв: ліжників, кочей, килимів килимів.

За технікою вироблення, як і за пристроєм уживаного для роботи верстата, вироби ці вирізнялися такими особливостями:

А.-На верстатах стоячих, вертикальних, що складаються з 2-х станин із поперечинами або валиками вгорі й унизу, ковры вироблялися:

1. ЛІЖНИКИ, тканина яких складається з вовняної основи і такого ж качка і має полотняне або ріпсове переплетення. Ними ліжників імѣли нерідко товщину пальця, чому й вѣсь їхъ досягав у такихъ випадкахъ нѣсколькихъ пудівъ.
Як показує і назва, ліжники застосовували для покривання ложа-полу” (нарь, полатей), а в даному випадку вѣсь ліжників не мав значення. Відповідно до цього й візерунки на цих килимах застосовувалися рідко і складалися з полос, клітинок або найнескладніших геометричних фігур.
Через кількість необхідного матеріалу і через високу, внаслідок цього, ціну, а також через відсутність особливих естетичних переваг, лижники не могли користуватися широкими симпатіями населення, а тому й поширення їх було вельми обмежене; нині вироблення лижників майже зовсім залишено.

2.КОЦІ це килими стрижені на зразок плюшу, але з високою ворсою. Основа цих килимів лляна або прядив’яна, качок із кольорової вовни, переплетення полотняне, виконувалися вручну. Візерунки на цих килимах розпливчасті, завдяки високому ворсу, складаються переважно з окремих геометричних фігур і різновидів кольорів.
Коці свого часу користувалися попитом і мали досить велике поширення, що створило спеціальний розряд майстринь, які називалися коцарками. Уъ теперішній час видѣлка коцей украй незначна.

3.КИЛИМИ що мають сучену лляну або конопляну основу і вовняний качок із кольорових ниток. Спосіб виконання тканини складається із заплетіння качка між нитками основи безпосередньо пальцями одного або декількох, дивлячись на ширину килима, килимарщиків, що виконують малюнок за даним візерунком. Внаслідок цього качок такої тканини розташовується неправильними рядами, тло килима виходить у вигляді хвиль, а візерунок наче намальованим сміливими мазками широкого пензля. Для згущення тканини качок прибивається особливим молотком із гребінчастим краєм.
Цей прийом плетіння килимів був завжди найбільш поширеним; завдяки міцності й естетичним перевагам, килим такого плетіння зберіг за собою й донині великий попит.

Б.-На верстатах горизонтальних, що складаються точно так само зі станин, з особливими, однак, підставками, виконуються:

4.КИЛИМИ, або ковры, що мають прядив’яну або вовняну основу і вовняний качок і переплетення полотняне. Візерунок на таких килимах виконувався перебором і називався рахунковим, контури візерунка виходили прямолінійними, якъ у вишивкахъ по канві, а тло виявлялося рівнимъ і однотоннимъ.
Килими, що виконуються цим способом, вироблялися за старих часів нарівні з попередніми, допускаючи надзвичайну різноманітність малюнка. Особливо широким поширенням користувалися килими ці в старовинних поміщицьких садибах, де влаштовували для вироблення їхніх спеціальних майстерень.
У цей час спосіб цей, через копіткість, кустарі застосовують рідко.

5.КИЛИМИ, або ковры з прядив’яною або вовняною основою і вовняною качкою, у яких малюнок, переважно геометричний, виконується окремо від тла. Тканина цих килимів відрізняється від решти тим, що візерунки на них за контуром з’єднані з тлом лише окремими нитками через відомі проміжки, і, якщо ці нитки перерізати, то весь візерунок можна вийняти цілим, а тканина килима виявиться ажурною.

Цим способом килими вироблялися в Украйні рідко, а в наш час і зовсім кустарями не виробляються.

Різкої відмінності в назвах “килими” або “ковры” не існує, і в гуртожитку обидві назви часто замінюють одну іншу, але загалом назву килим присвоюють килимам подовженої форми, а під словом “ковер” мається на увазі виріб, що наближається за формою до квадрата. Розміри килимів найрізноманітніші: від 1,5 аршинів у квадраті до 3,5 аршину ширини при 6 аршинах довжини. Але за замовленнями килими виконуються і значно більших, точно визначених замовником, розмірів.

Матеріал для вироблення килимів уживають винятково мєстний, домашнього приготування: основа з мєстних конопель, качок, вовна мєстних овець. Фарбування вовни виконується також домашніми засобами: рослинними фарбами, часто особисто заготовленими кустарем.

Із Топографічного опису Чернігівського Намѣстничества, складеного Шафонськимъ у 1720 р., як і з книги Афанасьєва-Чужбинського “Поездка въ Южную Россію”, видно, що головними фарбувальними засобами, що вживалися для фарбування вовни за старих часів, а частково вживалися ще й тепер, були: Марена-Крапъ (Rubia tinctoria), Червець (Coccus polonus). Кармазинъ-кошениль (Coccus cacti), Кірка-червоний сандаль (Cocsalpinia echium), Дрокъ (Genista tinctoria), Калія-індиго (Jsatis tinctoria). Крокусь-сафлоръ (Carthamus tinctoria). Кундир-кунбер (Roselia tinctoria). Інбір-куркума (Curcuma longa), Вільхова кора (Alnus), Корінь кінського щавлю (Acetosa caecllina), Пупавникъ-жовтило (Anthemis tinctoria), Зеробой-заяча кривця (Hypericum perforatum), Душиця-материнка (Origamum vulgare), Череда-стрилки (Bidens tripartita) і багато інших.

Збирання, сушіння і зберігання відповідних рослин мало настільки велике значення в економіці сільського населення Полтавської губернії, що Імператриця Катерина II, “надаючи матеріальну турботу про користь підданих своїх”… “вважала за потрібне звернути увагу”… вважала за потрібне звернути на це увагу, і Указом 1768 року січня 18-го повеліла оприлюднити друкованими аркушами… у наставлення тим, хто вправляється в розшукуванні в Росії фарби червця”… В Указі цьому перелічено уїзди Полтавської губернії, де найбільше поширений червець. Для фарбування вовни в різні тони існувала безліч рецептів, що становили секрет фарбувальниці. Наскільки рецепти були доцільні й добрі, видно з маси збережених і донині прекрасних старовинних килимів, де фарби так само свіжі, як заготовлені лише вчора. Фарбувальниці Харківської та сусідніх місцин Полтавської губернії (повіти Охтирський і Зеньківський) ще й тепер славляться, як найкращі майстрині свого діла.

Крім високої техніки в фарбуванні вовни і в виготовленні килимових тканин, українські килими вирізнялися здавна чудовим підбором фарб і багатством малюнка.

Український килимовий орнамент складається або зі всіляких геометричних фігур: квадратиків, ромбів, хрестів, зірок тощо, або з квітів, завжди стилізованихъ, які варіюють до нескінченності. Звичайно орнаменти, геометричний і рослинний, не змішуються між собою, і лише в бордюрах і облямівках килимів геометричні звивисті лінії прикрашаються окремими фігурами кольорів.
Орнамент із тваринного царства в килимах досить рідкісний. Наші старовинні килими в орнаменті своєму, особливо геометричному, зберегли багато примітивного. Притаманне, однак, духу українця почуття краси, сприяючи гармонійному поєднанню фарб, і з простих геометричних елементів створює сповнений витонченості, стрункості та спокою складний орнамент.

Що стосується квіткового килимового малюнка, то за розмаїттям мотивів, манери та прийомів передавання, а також за стилізаціями, його сміливо можна порівняти з найвисокохудожнішими творами такого роду у світі; за характерними ж особливостями орнаменту наших килимів, вони стоять цілком особняком серед відповідних виробів інших країн і народів. Сміливо можна сказати, що килимові вироби з їхнім орнаментом і забарвленням становлять гордість української народної творчості.

У цьому випуску вміщено 46 репродукцій зразків українських килимових виробів різних найменувань. Запозичені зразки із зібрання Полтавського Губернського Земського музею, де їх є понад 200 екземплярів.

Про культурний простір Кобзар

Культурний простір Кобзар працює над збереженням та відновленням культурної спадщини України. Ми проводимо освітні заклади, публікуємо інформаційні статті да історичні дослідження. Окрім цього ми робимо репринти деяких рідкісних букінистичних виданнь із колекції нашої бібліотеки. Для розвитку нам потрібні гроші, тому ми раді кожному находженню фінансування. Якщо вас цікавить історія українських килимів, пропонуємо вам репринт альбому “Украинское народное творчество. Серия ІІ. Ковры. 1900 год”. Для замовлення будь ласка перейдіть до форми зворотнього зв’язку і напішіть “хочу придбати репринт альбому килими”.